Тайм-менеджмент для мам: жити, а не виживати

Життя після пологів змінюється. Спочатку це непомітно через ейфорію, але потім приходить рутина буднів і стає важко. І більшість цього «важко» стосується домашнього побуту, в якому мама грузне та пропадає. В нас прийнято, що жінка має встигати все і після народження дитини теж. Без варіантів. «Всі так жили», «а ніхто не скаржиться». Ага, знову ж таки не прийнято. Та скільки можна зараз прочитати дописів про те, що мама навіть не має як сходити в туалет чи попити чаю, не говорячи вже про щось більше. Звідси і одвічне «як щось встигнути?» та «що з цим всім робити?».

Не зі списків, режиму чи чітких записів. Є два основних принципи, без яких нічого не працює і вони про зовсім інше. По-перше, базові потреби мами. Постійно нормально їсти, гарно спати та періодично відпочивати. Та і просто почувати себе щасливою J Якщо ці потреби хронічно незадоволені, то силам на щось інше немає звідки взятися. Можна зрозуміти, коли таке відбувається один, два чи декілька днів, бо діти – це так непередбачувано. Та не є нормальним, коли жінка живе так постійно. Це означає, що щось в житті йде глобально не так і потрібно розбиратися в причинах.

По-друге, варто забути про більшість старих звичок щодо планування та побуту. Раніше було дуже легко запланувати якісь справи, починати та завершувати їх тоді, коли хочеться або зручно, чи просто робити безперервно. Часто вдається таке з дитиною? Вони не знають слова «треба», не розуміють часу чи того, чому мама хоче щось зробити саме зараз. Ми завжди разом з дитиною, пильнуємо її, коли щось робимо, відволікаємось кожних дві хвилини часто бігаємо по колу. Ось так і зникає весь день, а справи все одно залишилися.

Давайте просто – встигати все міф. Переважно і раніше ми не завжди виконували все заплановане, але це вважалося нормою. А мама з дитиною ж сидить цілий день вдома і має багато годин «вільного» часу, щоб і за дитиною доглянути,  і зробити всі домашні справи, і взагалі добре відпочити (мами ж взагалі постійно відпочивають!).

Я не вірю в жостке планування для мам в декреті. Хоч в дітей і налагоджується за декілька місяців приблизний графік дня, але є багато всього, що сильно змінює наш день: дуже різна

потреба у прикладанні (у випадках ГВ), відмінні режими сну, (й іноді тут дуже хочеться кращого), зуби (скільки батьків скаржаться на прорізання?), хвороби (без

варіантів) чи просте бажання бути в мами на руках. Такий варіант можливий тоді, коли дитину привчають до чіткого режиму з самого народження, бо мамі так треба. Це винятки.

Дуже проста класифікація наших справ

Якщо дивитися з точки зору дитини, то всі типи справ можна поділити на три простих види:

• Поки дитина спокійно лежить/сидить/бавиться/бігає – одним словом займається своїми справами і не потребує мами;
• З дитиною на руках. В меншому віці це буває дуже весело, бо дитині в декілька місяців не поясниш, що мама має якісь справи, крім неї. Пізніше стає легше, бо можна посадити в годувальний стілець та дати їжу і ложку або іграшки. Поставити біля себе на табуретку та разом щось чистити, мити посуд або робити будь-яку іншу справу. Тут великий простір для фантазії, який залежить від вподобань дитини та її звичок. Як показує практика багатьох мам, так щось робити набагато легше. Дітям завжди цікаві справи дорослих і це набагато захопливіше за іграшки.
• Поки малеча спить. Сюди переважно відносять такі справи, які нереально або не варто робити з дитиною. Як варіант: робота, мити щось побутовою хімією, прасувати, доглядати за собою. З дорослішанням дитини цей список справ змінюється, може навіть трохи збільшуватися, але це теж минає.

На початках ми робимо майже всі справи, коли дитина спить. Це якщо повезло і є такий час, довший за двадцять хвилин. Ідеально, коли весь список справ переходить з пункту 3 до пункту 1, тобто проміжок дитячого сну залишається вільний. Для чого? Для відпочинку, щоб гарно набратися сил і не впасти вночі на ліжко від утоми. Більшість мам швидко вчаться робити різні справи разом з дитиною, бо так простіше, ніж намагатися її вговорити побавитися десять хвилин самій.

Як собі полегшити життя далі?

• Плануйте одну велику справу на день. Що сюди належить? Приготувати на кухні декілька страв, виділити багато часу на прибирання, кудись поїхати по справах. Тобто це щось, що займає багато зусиль і після чого хочеться трішки сісти та відпочити.
• Справи, які потребують зосередження та сил краще планувати зранку. Діти переважно ввечері більше хочуть до мами, бо втомилися за день, набралися вражень і їм потрібна комфортна «гавань» для відпочинку. Тому, щоб не роздиратися між дитиною та роботою, зробіть всі справи до обіду, а ввечері насолоджуйтеся спільно проведеним часом.
• Якщо виходить, готувати їжу на декілька днів. При правильному підході часу займає не надто більше, як на одну страву, а ефекту на декілька днів. Кухню і велику кількість посуду теж доведеться мити тільки раз.
• Пам’ятайте про щось цікаве для себе. Абзац про базові потреби – тільки вершина айсберга, молода мама ж не переїжджає на іншу планету. Підіть на виставку, прогуляйтесь по магазинах, випийте кави з друзями – варіантів безліч до вподоби. Ідея в тому, щоб мама жила цікаво для себе, тоді сил завжди збільшуватиметься. Їздити з дитиною кудись не так страшно, це вам всі слінгомами підтвердять. Або ж машиною та з автокріслом, надіятися на наш громадський транспорт у питаннях візка досить невдячна справа.

Скажіть «так» таким принципам:

• Вільному плануванню. Я люблю пункти справ на день, а вже в який його час вони будуть зроблені, питання відносне. Якщо зранку не вдалося зібрати дитину на вулицю, то продукти можна купити після обіду. Якщо вже негайно не вдається поскладати в шафі, відкладіть спробу на годину. Це може виглядати досить хаотично, але це впорядкований хаос з найменшим супротивом. Легше так, ніж заспокоювати нерви після дитячої істерики. Це не можна застосувати до абсолютно усіх справ, але більшість сюди легко вписуються.
• Планам на тиждень. Знову ж таки, по можливості не прив’язуйте справи до конкретних днів. Погода, погане самопочуття, чергові зуби чи просто відсутність настрою у дитини можуть внести суттєві корективи, а розчарувань буде багато.
• Невеликій кількості справ. Максималізм та перфекціонізм – не надто хороші помічники в декреті. Плануйте рівномірно на день чи тиждень. Якщо певні періоди видалися насиченими, бо так треба було, зробіть собі розвантаження та зменшіть кількість справ на найближчі дні.
• Делегуванню. Чоловік – це не ще одна дитина в сім’ї і може легко взяти на себе частину роботи. Так, він щоденно працює, але і мама теж – доглядає дитину. Подумайте разом, що можна було б йому доручити. Навіть виносити сміття, купувати хліб чи прибирати іграшки вже є суттєвою допомогою. Якщо хтось з родичів сам пропонує допомогу – не відмовляйтесь, хіба це загрожує спокою мами. Також варто пам’ятати різницю між вільною пропозицією та вимаганням. Нам в принципі ніхто нічого не винен і не варто 100% розраховувати, що бабусі/дідусі щось зроблять за нас. Мама, тато та діти – окрема самостійна одиниця під назвою «сім’я». Є допомога – супер, нема – значить немає.
• Пріоритетам. Визначте, що для вас є дійсно дуже важливим та потребує щоденної уваги (крім себе та дитини). Як правило, мамам не потрібно робити все-все для відчуття задоволення та завершеності справ. Хтось любить готувати, але спокійно дивиться на бардак і прасує речі тільки за гострої потреби. Дехто, навпаки, швидко готує прості каші та овочі, але ревно ставиться до чистоти в квартирі. Першочергово робіть важливі справи, а інші – як вийде або доручайте комусь.

Тут дуже коротко описані основні принципи, які підійдуть будь-яким мамам. Проте є багато нюансів, коли декілька дітей різного віку, двійня, робота чи певні особливості побуду. Шукайте на додачу свій стиль, який врахує особливості життя мами та дитини, бо комфортно має бути обом.