Наскільки шкідливі ходунці?

Коли дитина починає вчитися ходити, багато батьків хвилюються за її безпеку. Малеча може впасти, боляче вдаритися, від неї неможливо ні на хвильку відійти. Вона всюди то повзе, то невпевнено йде і в мами зникає спокій та залишки вільного часу. У таких ситуаціях частина батьків вирішує придбати ходунці, щоб вберегти дитину від падінь та трішки її розважити. Насправді ж, ця річ приносить більше шкоди, ніж користі. Чому ходунці шкідливі – читайте далі у статті.

Для чого батьки використовують ходунці?

Якими є основні причини, чому батьки вирішують купити ходунці? Перелічу основні з них. По-перше, батьки думають, що таким чином вберігають дитину від падінь та небезпечних моментів. По-друге, існує думка, що в ходунцях дитина швидше розвивається та почне швидше ходити. По-третє, це вільний час батьків. Дитина нікуди з ходунців не подінеться, нічого не дістане і не впаде. Ходить собі, грається, око батьків тішить.

Відповідь на перший пункт: дитина все одно буде падати, це невід’ємний елемент її розвитку. Таким чином вона вчиться тримати рівновагу, керувати своїм тілом, групуватися під час падіння, підставляти руки – вчиться падати правильно. У ходунцях в неї такі навички не розвиваються і падіння в майбутньому будуть більш болючі та травматичні.

Відповідь на другий пункт: ні. В ходунцях дитина немає практики реального ходіння. Принципи самостійного пересування та в ходунцях є кардинально різними. Дитина не може перенести набутий досвід на звичайні кроки без підтримки. Тобто насправді ходунці затримують розвиток ходіння дитини.

Відповідь на третій пункт: є безліч інших варіантів. Дати гратися безпечними побутовими предметами, запланувати менше справ чи більш ефективно (про тайм-менеджмент для мам вже колись писала), ставитися простіше до багатьох речей, іноді менше слухати бабусь.

Для чого дитину вчити ходити швидше, що це дасть? Здорова дитина завжди навчиться самостійно ходити. Норми в протоколах МОЗ для цього дуже широкі – від 9 місяців до 1,5 років. В когось це станеться швидше, в когось пізніше, але ж ми не в марафоні участь приймаємо, правда? М’язи в дитини мають окріпнути, всі вигини хребта сформуватися природно та без зайвих навантажень, відповідні відділи мозку дозріти до координації потрібних рухів та систем. Дитина має пройти ці всі етапи розвитку та тисячі разів повторити ті самі дії, щоб навчитися ходити. Коли ми намагаємося її пришвидшити всупереч природному розвитку – ми робимо лише гірше.

Недоліки ходунців

Навчитися ходити – насправді дуже складний процес. Це координація мозку та м’язів, сприйняття та руху. Всі системи мають для цього дозріти та злагоджено працювати. Коли дитина йде, вона одночасно вчиться правильно ставити ногу, тримати рівновагу, хапатися за щось для опори, орієнтуватися в просторі та відносно нього. Також дитина намагається уникати болісних падінь, бо коли вона падає, то групується та підставляє руки або ж повертається на бік. У ходунках цього всього не відбувається і дитина вчиться ходити неправильно.

У ходунках положення хребта є неправильним. Дитина частково висить на промежині, що створює додатковий тиск на судини та порушує кровопостачання (схоже, як у сумці-кенгуру). Коли малеча ходить самостійно, то може опуститися на коліна в будь-який момент, якщо втомиться. Знову ж таки, у ходунках це неможливо. М’язи та хребет є не готовими до таких навантажень, тим більше навантаження на кістки, суглоби та м’язи розподіляється неправильно. При ходьбі ми міцно спираємося стопою на поверхню, а у ходунцях дитина може махати ногами, ставати на пальчики, п’ятку чи бік стопи.  Як наслідок – можлива деформація стопи та візити до ортопеда. 

У ходунцях дитина не відчуває меж свого тіла та небезпечних моментів. Ви часто спостерігали, як малеча весело стукає ними об стіну? Їй ж не боляче, вона не розуміє причинно-наслідковий зв’язок між цим. Так, як дитина не падає і не має досвіду ударів, вона починає думати, що у ходунцях безпечно завжди. Тому може сміливо виїхати на сходи чи заїхати у яму на подвір’ї.

Про ходунці в світовій практиці педіатрії

У Канаді використання ходунців заборонене. Вони входять до переліку споживчих товарів, які є незаконними для продажу чи імпорту. Неважливо, чи вони вам дісталися у спадок, чи родичі від незнання подарували та надіслали. Ходунці слід негайно знищити та ніколи не використовувати. Заборона діє з 7 квітня 2004 року. Таке рішення пов’язане з великою кількістю травм дітей, які перебували у ходунцях.

До схожого висновку прийшли і в США. Американська академія педіатрії в своєму офіційному журналі Pediatrics опублікувала статтю про дослідження травм голови дітей, віком до 15 місяців (версія статті на PubMed) У статті викладено результати аналізу травм понад 230 тисяч дітей (з 1994 по 2014 рік). В ній зазначено, що більшість травм дітей була отримала після падіння зі сходів у ходунках (74,1% всіх досліджених). До зафіксованих травм належали удари голови, переломи черепа, взаємодія з хімічними речовинами та утоплення.  Після впровадження федерального стандарту безпеки, який регулює використання ходунців, кількість таких випадків різко зменшилася.

В Україні проти ходунців висловлюється відома педіатр Лідія Бабич. Вона нагадує, що діапазон норми початку ходіння дуже широкі і звертає увагу на ще один аспект – батьківську увагу неможливо замінити нічим. Ми іноді надто зловживаємо різноманітними пристосуваннями, щоб відволікти дитину від себе. На щастя, в нас є лікарі, які вчаться та читають новітні дослідження і доказову медицину.

Альтернативи ходунцям

Насамперед подумайте, для чого вам були ходунці, і від цього відштовхуйтесь. Іноді можна просто посидіти поруч з дитиною. Ми їм дуже потрібні в перші роки життя. Якщо переживаєте за падіння – створіть дитині безпечний та цікавий простір. На кути низьких тумб можна почепити м’які кутники. Предмети, які дитина може перекинути на себе, закріпити чи переставити вище. Це стосується, наприклад, тих же тумб чи телевізорів на підставках. Заберіть всі небезпечні та важливі речі вище одного метра, залиште іграшки, посуд, кришки чи інший дріб’язок і дозвольте дитині досліджувати світ. Ця ідея також вдала, якщо мамі бракує вільного часу.

Діти чудово вчаться ходити, тримаючись за стіни, меблі, мамину ногу. Тільки не водіть за руки, про це колись гарно написала Мамунця (прочитати статтю). Ще хорошим варіантом є взяти штовхачик або машинку толокар. Разом з ними діти правильно вчаться тримати рівновагу та можуть сісти відпочити у будь-який момент.

І наостанок. Якщо ви зараз хочете написати щось на зразок «ми виросли і нічого», «в мене троє дітей і їм все прекрасно», «та шо ви знаєте, мені лікар казала, що можна», зупиніться. Про такі аргументи чудово вказано в курсі про критичне мислення від Прометеусу. Він цілком безкоштовний та у вільному доступі. Про лікарів та міжнародні дослідження написано вище. Наука та медицина розвиваються і не застрягли на одному етапі. Ми ж не можемо знати всі віддалені ефекти, які чекають дитину в майбутньому? Хто в звичайній поліклініці пов’яже проблеми з хребтом у підлітковому віці та використання ходунців? Чи взагалі запитає про це?

Здорові діти завжди навчаться ходити. Припиніть поспішати і дайте їм можливість розвиватися в своєму темпі.

Якщо стаття вам сподобалася, її завжди можна поширити та прокоментувати. Підписатися на блог можна тут:

• https://www.facebook.com/zrostayemo.pryrodno/
• https://www.instagram.com/zrostayemo.pryrodno/

Всі фото використані з сайту canva.com