Дещо про ГВ та пологовий будинок

Нереально описати словами момент щастя жінки, коли щойно народжене малятко викладають їй на груди. Кожна мама може зараз з теплом та ніжністю пригадати ці хвилини та заново відчути те неймовірне щастя та ейфорію. Саме з цього моменту починається дуже важливий етап в житті дитинки, який суттєво вплине на весь її подальший розвиток – перше прикладання до грудей. При кесарському розтині все відбувається зовсім по-іншому, але про це дещо згодом.
Я не буду зараз зосереджувати увагу на традиційному конфлікті, що там і як має бути за протоколами, але чи до зважувань/мірянь, чи опісля, та крихітка опиняється біля маминих грудей і починає смоктати молозиво. Тут  мова в першу чергу зовсім не про їжу, яку ще донедавна малятко отримувало в будь-яку хвилину через пуповину, а про налагодження контакту мати-дитина та створення відчуття безпеки для маленького сонечка. Уявіть собі рівень стресу: ще якихось півдоби назад чадо знаходилося в маминому животику, комфортно там їло, спало і жило, потім разом з мамою дуже багато працювало, щоб народитися (так-так, дітки теж прикладають до цього багато зусиль!) і тут раптом опинилося у величезному незрозумілому світі, в оточенні купи людей, дивних, а подекуди і страшних предметів, де холодно і яскраве разюче світло. Тут не чути стукоту маминого серця, немає теплих і комфортних навколоплідних вод, а перший самостійний вдих дається з криком та трудом. Тому так важливо одразу ж повернути дитинку до мами, щоб вона відчула рідну неньку, її любов та турботу. І тому, в ідеалі, там треба спокійно побути оті 2 години.
Саме тут ми добираємося до одного з проблемних питань, на яке так люблять нарікати та хаяти лікарів: в кращому випадку дитину поклали на груди, а за декілька хвилин забрали на всі процедури і потім повернули мамі та залишили їх в спокої на потрібний час (про тепловий ланцюжок забули одразу, а про пасивну третю фазу пологів навіть не згадую), в гіршому варіанті – маму швиденько привели в порядок, малятку зробили всі процедури та весело і з маршем відправили в палату. Багато мам покивають зараз головою та скажуть, що їм ц

е знайомо і нічого в наших пологових не змінилося. Але давайте поглянемо на ситуацію з іншої сторони. Отож, всі знають, що з закриттям Батальної, ситуація в наших пологових з наявністю вільних місць регулярно на грані провалу, а коли ще один з них закривають на чергову мийку, тоді настає міні армагедон: місць немає, ліжка в коридорах, комфорту нуль (останній і так там бігає лише періодично). Коли я очікувала своїх пологів під наглядом лікарів, то був момент тривалістю десь в півдня, що абсолютно всі родзали були зайняті. Уявіть собі ВСІ.  Тепер наступна картинка: одна породілля вже щасливо споглядає своє маля, яке щойно з’явилося на світ, але прибула ще одна жінка, в якої вже велике розкриття і їй терміново потрібно в родзал. В цьому місці в мене полетять тапки, але… Виникає питання: чиїми правами жертвувати? Тієї жінки, яка вже народила, забрати її право на двохгодинне спокійне перебування з дитинкою? Чи тієї, яка вже активно готується до зустрічі зі своєю дитиною? Що їй робити, народжувати в коридорі, де люди ходять? А як же спокій? Контроль, який так люблять в наших лікарнях? Я вже мовчу, що пологи – це сакральний та інтимний процес, який має відбуватися у відповідній атмосфері. Ви скажете, що формулювання питання абсолютно некоректне. Повністю погоджуюся, але саме для цього почала з опису реалій з вільними місцями. Що в патології, що в післяпологовому відділенні санітарки кожного дня ходили по палатах і шукали вільне місце, може часом вже когось виписують, а на покращені палати була міні черга. Поки не відкриють Батальну, так буде. Можна сказати, що багато лікарів навіть в ідеальних умовах не будуть дотримуватися всіх правил. Теж правда, але зараз мова про тих, які б може хотіли, але не завжди є можливість.
Я трохи завернула в сторону, але опис реалій допомагає краще зрозуміти, чого очікувати, з чим доведеться зіткнутися та іноді боротися.
Чого очікувати мамі у пологовому будинку стосовно грудного вигодовування? Одразу після пологів починає виділятися молозиво – жовтувата рідина, якої хоч і не багато, але вона має настільки поживний склад, що навіть такої кількості достатньо, щоб малеча поїла. З іншої сторони, шлунок новонародженої дитини має розміри приблизно як грецький горіх, тобто їжі туди поміщається дуже мало. Перші три дні дитинка буде їсти та спати, а ще час від часу трішки плакати, розказуючи про свої потреби та занепокоєння.
Коротко про годування розповідає чергова сестричка, яка приймає маму в палаті. Що розказує? Про те, що треба годувати грудьми, лише ними до півроку, а загалом хоч до року. Що завдяки цьому у мами не буде критичних днів ще півроку (і тут пропущено декілька важливих деталей). Що особливо важливими є нічні годування, оскільки вони сприяють прибуванню і виробленню молока. Це розказується доволі швидко і, якщо чесно, мама

після пологів переважно в не дуже легкому стані, щоб щось уважно слухати і тим більше запам’ятовувати. Тому цю інформацію важливо повторювати кожного дня. Мене рятувало, що я багато читала до пологів і якраз це в голові трохи закріпилося. Трішки помічними є плакати, в яких написано про корисність ГВ та зображено різні позиції для годування. Чого мені тут страшенно бракувало – це посилання на Львівську групу підтримки грудного вигодовування і телефонів консультантів на великих плакатах у кожній палаті. Сестричок на всіх не вистачає, щоб допомогти та підказати (а на це потрібно хоч одну-дві години, бо просто дати теорію мало), а так мами б мали підмогу.
Також ще розповідають про строгу дієту мами, особливості прибуття молока та контроль температури. Про харчування писатиму окремо, а про інше – далі.
Після природніх пологів молоко переважно прибуває на третій день, після кесаревого розтину – на сьомий. Але винятки традиційно є з кожного правила J Знаю щасливу маму, в якої після операції молоко з’явилося на третій день. І це чудово)
Прибуття молока часто супроводжується підвищеною температурою біля грудей, яка загалом є прийнятною для годуючої мами. Показник до 37,5 вважається нормою, вище – варто звернутися до лікаря. Ще додам, що позначки на градуснику можуть відрізнятися для лівої чи правої молочної залоги, тому вимірюємо з обох боків. Щоб знати реальну температуру тіла, лікарі рекомендують вимірювати іі в паху. Кожного дня Вам будуть приносити градусник, а потім забирати і запитувати чи все гаразд.
Як вже згадувала, після кесарського молоко переважно прибуває дещо пізніше, але це не означає, що дитина в цей час голодна. Їй буде цілком достатньо молозива, якщо…що? Правильно, частіше прикладати до грудей. Універсальний рецепт :)
Також бувають сумні ситуації, коли малюка одразу забирають в реанімаційне відділення. Переважно там його годують сумішшю. Але дуже тішать два моменти: маму просять обов’язково приносити своє молоко для підтримки імунної системи малюка та те, що персонал в частині таких відділень годує діток зі шприца саме для того, щоб в майбутньому відбулося успішне грудне вигодовування (читала відгуки, що так відбувається на Орлика).
Трапляється, що в самому пологовому будинку мамі пропонують пляшечку та суміш. Діти після народження плачуть, часто багато і це сприймають переважно за голод. Звісно, після суміші діти будуть довго спати, намагаючись всіма силами її перетравити, але це далеко не завжди є добре. Та кому дуже хочеться слухати дитячі крики? Дивна фраза про пологовий, але все ж таки. Знову ж таки, сестрички показують основні моменти правильного прикладання та виправляють грубі помилки, але вони не мають можливості сидіти 2-3 години біля кожної мами, спостерігати та допомагати (та й не будуть). Якщо в маляти йде втрата ваги більше 10%, маму з дитиною не мають права відпустити додому. На жаль, практика пропонування сумішей показує, що мало хто чекає до цієї межі, а одразу кажуть мамі, щоб вона «не заморочувалася». Я вже згадувала, що дуже бракує телефонів консультантів по ГВ, це б дійсно полегшило ситуацію.
Жінка після пологів  – дуже ніжне та легкораниме створіння і її потрібно оточувати турботою та любов’ю. І, повірте, вона в першу чергу буде переживати, чи малятку все добре і чи достатньо воно поїло. Тому вона легко може погодитися на всі додаткові пропозиції, особливо якщо це перше маля та немає потрібного досвіду і знань. Та, перш за все, мама має намагатися налагодити годування без допоміжних засобів, адже додати щось стороннє легко, а от потім забрати набагато важче.  Це ж стосується накладок на соски «неправильної» форми. Це теж абсолютно не є трагедією і коригується прикладаннями. Відсоток жінок, які мають з цим реальні проблеми, насправді мізерний.
От пишу, що сестрички мають мало часу на кожну маму і розумію, що варто додати одне дуже важливе АЛЕ: якщо жінка просить, вони прийдуть і допоможуть. Я себе почувала після пологів тяжко, організм збоїв, голова не думала, тому коли виникали труднощі, кликала когось чергового на допомогу. Нехай іноді приходили не одразу, а через 15 хвилин або, вже знаючи куди вони йдуть, передавали на словах пораду, але завжди пам’ятали і допомагали. Це я до чого? Якщо Вам потрібна допомога, говоріть про це! Ніхто Ваших думок не може прочитати та на відстані не здогадається, що маєте якісь труднощі. Якщо жінка не кличе та каже, що все гаразд, а насправді не може дати собі раду, то насамперед питання до жінки, навіщо вона так робить.
Можна знову з сарказмом сказати, що від нашого медперсоналу важко очікувати чогось хорошого та ще й без подяки. З такими ж інтонаціям відповім, що чого очікуєте, те і отримуєте в більшості випадків, а адекватні чи неадекватні особи є всюди. Розраховуйте, що все буде добре і Вам траплятимуться класні люди.
Загалом все. Якщо на третій день з мамою і дитинкою все гаразд, то їх відпускають додому (після кесаревого через тиждень). Приємним сюрпризом стало те, що більшість неонатологів залишає номер свого мобільного телефону та готові в подальшому відповідати на запитання по догляду за дитиною, а таких може бути багато)

Про маму з малюком вдома буде далі :)