Мішель Оден у Львові: як одна мама слухала відомого акушера-гінеколога

Декілька місяців назад (а точніше 21-22 січня 2017) у Львові відбувся семінар Мішеля Одена – акушера-гінеколога зі світовим ім’ям. Можна подумати «а що тут такого?», адже виступи лікарів для колег та вагітних жінок організовують і в ЖК, і на курсах, та різних мед.установах. Рівень, звісно, не той, але і в нас є хороші спеціалісти, яких варто послухати. Крім того, що М.Оден в свої 86 років літає по світу та регулярно виступає перед великими аудиторіями (мені дійсно цікаво, скільки він має таких виступів на рік), він вміє говорити просто та доступно про складні речі, так, що розуміють і лікарі, і вагітні, а найголовніше – він говорить про те, що жінка сама може спокійно народити свою дитину. Здавалося б – очевидний факт, проте статистика пологових не тільки в нас, а й у цілому світі показує, що щось у цьому процесі йде не так, бо кількість ускладнень в пологах та кесаревих розтинів постійно зростає, а, чисто теоретично, мало б бути навпаки.
Буду непослідовною у викладі інформації, як вона говорилася, але логічніше писати від вагітності до самих пологів + мої коментарі, трішки досвіду та аналізу поширених думок на мамських форумах.
Може мені так видається крізь призму свого досвіду, але дуже бага

то жінок скаржаться, що в жіночих консультаціях їх постійно скеровують на додаткові аналізи, консультації,

 обстеження, бо «у Вас щось там не так, як має бути». Не беручи до уваги реальні патології та загрози, в мене виникає іноді враження, що в ЖК шукають чим би то полякати жінку – то гемоглобін впав на цілих 5 позначок, то аж два кілограми за три тижні додалося, то дитина низько опущена, то тиск падає (а він має рости, він ж у всіх вагітних росте!). В багатьох жінок не має бажання ходити в консультацію і багато з них цього й не роблять, особливо в другу чи третю вагітність. Оден говорить, що тривожність жінки – один з основних ворогів вагітності та пологів, бо замість розслабитися, вона переживає,

шукає додаткову інформації, крутить та крутить її в голові, а потім процес ніяк не може початися або йде дуже повільно. «Слабка родова діяльність» — каже лікар та ставить капельницю з окситоцином у 99%. Той 1%, який обходиться без, або дуже добре знає протоколи та вигризає своє право народжу

вати самостійно, або народжує вдома. В питанні тривожності  в нас є багато спільного з тваринами, бо самки звірів народжують лише в спокої, тиші та безпеці. Тут вони значно мудріші за нас, бо при порушенні цих умов. пологи в тварин припиняються аж поки знову не з’явиться відповідне середовище. Що є у нас? Мабуть, ті жінки, які вже народжували точно перелічать чого немає, для всіх інших нагадаю — спокою, затишку та півтемряви в наших пологових можна не шукати. Однією з вагомих причин є те, що у Львові має бути 4,5 пологових на таку кількість населення, а є три, один з яких взагалі-то обласний і для важких випадків, один краще оминати ідеально — спалити, а інший який є. Ще пам’ятаємо про регулярні мийки і на виході отримуємо 2 переповнених пологових з лежаннями на коридорі, чергами в палати, декількома жінками в родзалі, порушеним тепловим ланцюжком, стимуляціями, проблемами з ГВ… перелічувати можна довго.
Давали питання про необхідність прийому жінкою додатково різних вітамінів. Тут дуже тішуся своїй інтуїції, бо нічого особливо не пила, зате різноманітно харчувалася і слухалася свого організму. чого він хотів. Як виявилося опісля — все мудро і правильно хотів)  В нас частенько *читати завжди* люблять призначати купу препаратів, щоб дитина краще розвивалася, бо осінь/зима/весна/віруси/в фруктах мало користі. Так от, що казав М.Оден? Він прихильник того, що жінка має харчуватися різноманітно натурально і цього переважно достатньо. Варто вживати йодовмісні препарати, бо це глобальна проблема майже всього населення Землі, та їсти морепродукти або Омега-3 на заміну (вітамін Е). Останній дуже корисний для розвитку мозку та нервової системи і для людини, як виду, це насправді дуже важливо. Решта вітамінів  в надмірній кількості може навіть створити труднощі в пологах, тому перед прийомом будь-яких препаратів потрібно визначити чи дійсно чогось бракує в організму, загальні аналізи тут в допомогу.
Пологи — інстинктивний процес, інакше б жодні види на планеті не могли б нормально розмножуватися. Людство існує вже неймовірну кількість поколінь та якось не вимерло до 21 століття без активної «допомоги» в пологах. Так, було багато патологій та ускладнень через які помирали і матері, і діти, а зараз є можливості цьому запобігати (ж скільки недоношених дітей щасливо і повноцінно живуть), то виглядає все так, що пологи б мали проходити легше і спокійніше, а насправді є навпаки. Чому так? Саме через надмірну соціалізацію вагітності та пологів, через контроль кожного процесу та миті. Ми дійшли до того, що жінка не може сама народити і її стимулюють або часто і кесарять. Після семінару запитувала чоловікову маму, а як було в їхні часи. Про відповідь здогадуєтеся? Сама майже добу з акушеркою, кесаревих мінімум та й стільки проблем під час вагітності, як зараз, не було. На жаль, реальну статистику часів Радянського Союзу тяжко знати, але все-таки думаю, що в цьому аспекті все було значно краще.

В жінки в пологах голова має бути відключена, вона має повністю зануритися в хвилю процесу та в певному сенсі втратити зв’язок зі світом. Спробуйте пригадати себе: в когось більше, в когось менше, але були моменти, коли час втрачав свою лінійність, ти не розумів, хто де є, що відбувається навколо, хто є поруч. Жінка намотуває кола по родзалу, хрипло дихаючи, давно забувши про якісь там хвилини між переймами, а мозок «плаває»  неясно де, бо думок не було, хіба іноді пробивалося «ще скільки»?. Жінка не думає як народжувати, вона просто це робить. Ось це все — так, як має бути, коли свідомість майже в оффлайні, працюють древні частини мозку і жінка народжує своє маля.
Звучало на семінарі чудове питання «Виходить так, що лікар в пологах не дуже потрібний, а хто має контролювати процес, робити КТГ і т.д.»? Дякую Вам за це :) Весь попередній абзац про відключення мозку ще пам’ятаєте? Так от, КТГ, постійне лазання на крісло для огляду сантиметрів, інформація про них, будь-які питання, вказівки включають мозок! А це що робить? Правильно, призупиняє процес пологів. А далі? Ага, знайоме слово «окситоцин». До речі, про тривалість пологів. Стимулювали і довго не мучилася — це неправильне твердження! Повільне розкриття шийки матки зменшує больові відчуття (тому з окситоцином значно більше болить), природність процесу знижує ймовірність травм та проблем. Яких?Та будь-яких: переломи, гіпоксії, розриви в мами, навіть ті ж лактостази і гіперлактація передають дружній привіт окситоцину. Якщо раптом дійсно виникають ситуації та він є потрібним, то катетер ставиться за 10-15 секунд і готово. Підніміть руки, кому НЕ ставили його на початку пологів?
Ще один цікавий факт по пологи, який особисто для мене був новим: коли ж робити кесарський розтин? Як переважно — коли лікар призначив, тоді і роблять, в нас це переважно в повних 38 тижнів, коли вже є тренувальні перейми. Цим питанням жінка взагалі б не мала цікавитися, бо для народження дитини вона не повинна вивчати акушерство, але виникає багато «але»…
Коли процес пологів запускається, виробляється гормон стресу, який допомагає розкриттю легень дитини та їхній підготовці до самостійної роботи. Це в майбутньому впливає і на наявність та перебіг різних захворювань, наприклад зменшує ризик виникнення алергій чи астматичних реакцій. Якщо мені пам’ять не підводить, це відносно нові дослідження, але вони показують важливі зв’язки між народженням дитини та впливом цього на все її життя. До чого це все пишу зараз? Це все відбувається у всіх дітей, крім тих, які народилися «планово» в 38 тижнів, коли жінка прийшла, її прооперували та малеча з’явилася на світ. Якщо немає ніяких ускладнень чи показів (оця фраза є уточненням до будь-якого абзацу в цьому тексті), то кесарський розтин проводять тоді, коли в жінки природно починаються пологи. Так. це може бути зранку, чи ввечері або о 4 ранку і саме в цей момент доведеться збирати всю лікарську бригаду. Ви пам’ятаєте ж навантаження наших пологових, тому реально зрозуміти чому в нас відбувається дещо інакше.
Мішель Оден наводив красиву аналогію, яка мені дуже сподобалася: на яблуні з’являється багато яблук, але всі вони падають по-різному: одне рано, інше пізніше, проте кожне саме тоді, коли воно дозріло і готове впасти. Ні яблуня, ні яблуко не думають, що це має відбутися в конкретний день о якійсь годині. Так і з народженням дитини: НОРМАЛЬНА доношена вагітність рахується від 37 до 42 тижня (і в наших протоколах теж) і все переважно добре, коли дитинка з’являється в цей період. Так, як на мене і маму, і малечу варто спостерігати, але це робиться протягом всього виношування дитини. На жаль, в наших лікарнях після дня Х, тобто ПДР, починається якийсь треш, бо жінка ж мала народити за 40 тижнів, а вона досі з дитиною в животі. Ще раз наголошу, що має бути моніторинг і все залежить від стану здоров’я обох, проте це не означає, що всіх після 40 тижнів треба стимулювати.

На останок про партнерські пологи. Оден розповідав, що в певний момент народжувати з чоловіком стало загально прийнятим і багато хто почав так робити, але він ніколи цього не розумів. Скажу, що від початку вагітності теж не дуже розуміла, нащо там чоловіка (хоча в нас були партнерські пологи) і досі є проти. Проти НЕПІДГОТОВАНОГО чоловіка. Не можна взяти отак просто і піти на пологи з дружиною. Це насправді стрес, а він провокує виділення адреналіну, який дуже заразний і сповільнює родову діяльність. Немає досліджень, які вивчають стан чоловіка після пологів, вплив його участі на шлюбні стосунки, якість спілкування, інтимну близькість.
Коли знайомі жінки казали, що хочуть присутності чоловіка на пологах, я завжди запитувала для чого. Знаєте, яка була найбільш поширена відповідь? «А щоб він бачив, як я мучуся!». Милі панянки, ніколи жоден чоловік не зрозуміє того, що переживає жінка в пологах, хіба колись придумають апарат, який буде передавати всі-всі відчуття, переживання та емоції. Тому якщо ваш основний аргумент такий — залиште чоловіка вдома та візьміть маму (якщо в неї був хороший досвід) чи доулу. Вам потрібна підтримка та спокій, якщо ж це точно забезпечить чоловік, то нехай він піде з Вами на курси, щоб потім був спокійний та без трясучки в руках. Не хоче йти? Не тягніть, нехай вдома п’є коньяк та чекає сина/дочку.
Переказати семінар Мішеля Одена — це коротко переписати дві третіх його книг. Краще почути вживу або прочитати. Це дійсно вартує всім майбутнім мамам. Було ще декілька цікавих і вартісних тем: про культурні особливості, вплив соціуму на вагітну жінку, мікрофлору та її важливість (тут і про стерильність, і знову по кесарське, і про миття грудей). Захочете — запитайте і я ще напишу, ні — прочитайте в книгах Мішеля Одена.
Читаючи цей текст, може виникнути враження, що я дуже не люблю лікарів і вони всі хронічно погані. В мене теж іноді виникає така думка після перегляду своїх текстів, я дійсно не люблю ходити по докторах, але ціную хороших спеціалістів: в моїй телефонній книзі є контакти класної сімейної лікарки, терапевта, кардіолога, акушера-гінеколога, масажиста і т.д. — вони всі дійсно добрі знавці свої справи, а більшість з них ще й працюють в державних закладах. Наша медицина  — дуже складне питання і стає ще гострішим від того, що має прямий вплив на наше життя та здоров’я. Мені гірко дивитися на обшарпані стіни палат, страшні туалети, в які б я добровільно не пішла, їжу, яку їсти ніяк не хочеться від одного вигляду. Лікарі працюють в тих умовах, які мають і часто виходить багато що неідеально. Але з іншої сторони — не лише пацієнтам змінювати систему та скаржитися на маразми, бо саме докторів мають цікавити змінив першу чергу; а також є такі «спеціалісти», що не дай Бог до них потрапити, вони ще й переконають, що самі винні. Тому жінки мають цікавитися, як правильно, які є альтернативи, задавати питання, створювати ДІАЛОГ з лікарем — і тоді за певну кількість років ми отримаємо бажаний результат. Якщо ж цього не робити, то далі будуть нецензурні вислови, бо нема слів до тих ситуацій, в які потраплять жінки, та фрази про лікарів від Бога, без розуміння, що нічого особливого там насправді не було.
Мені б дуже хотілося, щоб на семінарі сиділи лікарі з ЖК, акушерки, лікарі з пологових, неонатологи бодай не всі, а хоч кожен третій. Мені мало кого вдалося ідентифікувати, натомість зустріла багато знайомих психологів, доул, консультантів по ГВ, педіатрів і просто зацікавлених людей. Організатори зробити велику справу – вони запросили Мішеля Одена до Львова, а чи приходити на зустріч з ним, це вже був особистий вибір кожного. Надіюся, що навіть та невелика частина присутніх людей, зможе запустити правильну хвилю в нашому місті. Крім сподівань, долучаюся до цього всіма доступними ресурсами: блогом, дружнім спількуванням, консультаціями. Зміни будуть.