Куди зникає мамин час?

Кому знайомі фрази «А що ти робила увесь день?», «Чому ти така втомлена?» чи коронне «Ти ж всього-то з дитиною сидиш!»? Багатьом жінкам було не раз образливо чути такі фрази, особливо від бабусь, які б мали чудово їх розуміти та підтримувати. Натомість ж частіше лунає, що в сучасної жінки стільки полегшень, а вона все одно нічого не встигає та втомлюється. То куди ж в неї йде стільки часу?

Запорука хорошого дня – гарний сон вночі

Хто сказав, що мамин день починається зранку? Він повністю та без компромісів залежить від ночі і тут насправді мало відмінностей, який вік дитини та спосіб вигодовування. Одні малюки добре сплять перші місяці, інші, навпаки, після року; в декого зуби просто з’являються, а в когось тривають кількамісячні фестивалі. Ось це і задає тон та настрій усього дня: є різниця, скільки разів прокидатися – два чи двадцять два. Взагалі-то в нормі люди спокійно сплять усю ніч, але мами з народженням дитини стають дуже адаптивні і два-три прокидання вважаються вельми хорошим відпочинком. Так насправді триває декілька років (якщо всього одна дитина) або близько п’яти-семи (якщо декілька дітей). Спочатку сон малюків є коротким через особливості психофізіології та еволюційне підґрунтя, потім починають рости зуби, а ще пізніше – нічні походи на горщик. Так, це все природно та нормально, але хто сказав, що жінці легко? І давайте не будемо про «а так всі живуть і нічого», бо це зовсім не говорить про легкість процесу та здатність справитися в кожному конкретному випадку.

Час на двох, а то й більше

Як було раніше? Хоче жінка щось зробити – встала, одягнулася і пішла по справах чи готувати вдома обід. Тепер той самий час ділиться на двох і це зовсім не означає його йде всього-на-всього вдвічі більше. Можна сміливо множити в три, а то й чотири рази. Дитина ж не лялька, яку швиденько поклав, натягнув одяг, перемістив у візок та й поїхав. З нею треба говорити, бавитися, заспокоювати плачі та вправно намагатися зробити якусь справу. Ось тут і ховається головна причина втоми та втрати часу – якщо раніше жінка переважно робила одну дію за раз, то тепер їх завжди дві: увага/догляд дитині та щось інше. Так є постійно, крім періодів дитячого сну, але тоді наймудріше рішення – теж відпочивати.

Якщо ж сил на будь-що йде вдвічі більше, то чому дивуватися, що жінка може втомлюватися?

Всі справи робимо разом з дитиною

Продовження попереднього пункту. Дитині потрібна мама. Багато. Це не завершується через місяць, півроку чи навіть два роки. Якщо ви не прихильник французького виховання, то завжди намагатиметеся дати такі потрібні дитині

любов та увагу. Поскладати речі – з малечею на руках, зібрати пилюку – теж з нею, і розвісити випрані речі, і спробувати щось попрасувати та багато іншого. Це вже не кажучи, що кожній жінці потрібний час на себе. По

лежати у ванні, зробити манікюр чи легку зачіску, вибрати собі хороший крем та регулярно ним користуватися. Фізичні вправи вдома чи фітнес у спортзалі. Улюблене хобі чи захоплене читання нової книги. Зустрічі з друзями та відвідування цікавих місць. Повернення до улюбленої роботи. Мамине життя після народження дитини активно продовжується та в ньому залишаються ті ж звичні речі, які й були. Їх іноді стає складніше робити, але вони все одно потрібні. Хтось користується слінгом і це трохи полегшує життя, а інші мами просто носять дитину та вчаться робити все однією рукою.

Постійне переривання

Почистити та порізати картоплю, зайти в магазин чи відповісти на лист легко та швидко. Всього якихось десять-п’ятнадцять хвилин. Так було колись. Пам’ятаєте про множення часу? Тепер згадайте таку знайому багатьох мамам ситуацію: витягнула продукти з холодильника – щось сказала до  дитини, помила – взяла на руки, почистила одну картоплину – підняла іграшку, взяла цибулю – знову беремо маля до себе. Так в середньому кожні три-чотири хвилини і будь-яка звична робота розтягується на годину. Легше стає, мабуть, вже зі садочком або коли дитина мчить в двір до друзів. Не швидко, одним словом, тому мами – найвинахідливіші та найпрацездатніші люди в світі.

Всі справи по колу

Це мої «улюблені» дні, коли всі прокидаються вже не в гуморі і ти розумієш, що день буде дуже довгий та насичений. Наповнений сидінням в мами на руках, розкиданням всього на світі та криком та кожне «Ні». Іноді день виглядає приблизно отак: всі поснідали, з’явилася гора посуду. Поки мама прибрала кухню, в кімнаті два ящика розкиданих іграшок. Нехай, полежать до обіду. Збираємось на вулиці, мама вдягається, дитина вже витягнула з полички все взуття та занесла його до вітальні. Минуло всього дві хвилини. Поки взуття повертається на полицю (а це чомусь займає більше часу), з шафи «пішли» гуляти футболки та білизна. Від початку зборів на вулицю минуло вже півгодини.

Мама вирішує все прибрати потім, коли дитина спатиме. В кращому випадку їй це вдасться і жінка витратить на це весь час, в гіршому (хоча як на це глянути) – лежатиме в обіймах дитини, бо інакше сну немає. Вже майже вечір, а речі так і лежать на підлозі разом з двома ящиками іграшок, на які часу не було. А ще ж потрібно таки приготувати вечерю і було б добре перебрати старий одяг. Мами ж люблять собі придумувати роботу. Тут раптом повертається ключ в дверях і, виявляється, вже вечір, а там ще трішки і пора вкладати дитину спати. На щось приємне та цікаве сил вже може просто не залишитися. Ось так і минув день, а два ящика іграшок знову розкидані.

Мама може, але чи це потрібно?

Впізнаєте себе, правда? І тут мова лише про одну дитину, а коли їх декілька, то достатньо уваги хоче кожна. Всі сплять в різний час, хтось вже не спить, в кожного можуть бути інакші уподобання. Додамо ще сюди гуртки (звісно що різні!), працюючу маму, відсутність бабусь та отримаємо на виході постійну зайнятість та хороший ризик перевтоми (або вигорання). Мам часто порівнюють з багаторуким божеством, але вони, на жаль, не мають безконечного джерела енергії чи паралельного виміру для відпочинку. Тут допомагають правильне планування, безпека фізичних потреб, пріоритети та відкидання зайвого (а ми ж хочемо встигнути все на світі), а ще важливими є підтримка та розуміння чоловіків. Коли замість «а що ти робила увесь день?» звучить «може ти трохи полежиш спокійно?» та з’являється допомога в буденних справах. Мама робить щоденно багато роботи, але ми настільки звикли до цього і вважаємо нормою, що зовсім перестали цінувати її. Давайте пам’ятати, що мамин час зникає дуже швидко разом із силами, а втома – це природно.